Вторник, 25.09.2018, 04:08

Приветствую Вас Гость | RSS | Главная | Форум | Регистрация | Вход

[ Новые сообщения · Участники · Правила · Поиск · RSS ]
  • Страница 3 из 8
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 7
  • 8
  • »
Форум » ЛИТЕРАТУРНОЕ ТВОРЧЕСТВО » АНАТОЛИЙ ФИЛОЗОФ » ПОЭЗИЯ (Стихи - отличное выражение идей, мыслей и чувств)
ПОЭЗИЯ
AgniДата: Вторник, 06.01.2015, 19:29 | Сообщение # 21
Группа: Друзья Общины
Сообщений: 268
Замечания: 0%
Статус: Offline
ранние фрагменты эволюции
________________________________________
Светит свет во тьме сокрытый.
Он роняет жизни луч.

Дух, с материею слитый,
Озаряется лучом -
Это Космоса яйцо.

В лучезарном естестве -
Свет, огонь, тепло, дыханье.

Проявляется сознание,
И в едином веществе,
В океане капель света,
Мысль формирует миры
И законы мирозданья.

Сотворенные из света
Они свет собой являют.

Проявления различны,
Но единство нерушимо.

И единственного света
Отблеск видим в каждой форме.

(май 2012)
 
AgniДата: Вторник, 27.01.2015, 11:23 | Сообщение # 22
Группа: Друзья Общины
Сообщений: 268
Замечания: 0%
Статус: Offline
* * *
За каждым штопаным носком –
Незримый труд, и труд немалый.
Не ради почестей и славы,
А чтоб ходить не босяком.
Бывает, трудно день прожить
И жизнь на штопанье похожа –
Что ж, ведь нагой ходить негоже
Душе моей. Так надо шить!
И времени-пространства ткань
В рабочую ложится длань.
 
СонатаДата: Вторник, 27.01.2015, 12:27 | Сообщение # 23
Группа: Заблокированные
Сообщений: 4182
Замечания: 0%
Статус: Offline
Прикрепления: 9531614.jpg(68.8 Kb)


Слушающий свое сердце услышит и сердца друзей.
 
СфинксДата: Вторник, 27.01.2015, 14:52 | Сообщение # 24
Группа: Админ Общины
Сообщений: 1608
Статус: Offline
Прикрепления: 6243029.jpg(6.6 Kb)
 
AgniДата: Пятница, 30.01.2015, 12:05 | Сообщение # 25
Группа: Друзья Общины
Сообщений: 268
Замечания: 0%
Статус: Offline
Чудо-зброя

Всім споконвіку відомо, авжеж,
Те, що посієш, дозрілим пожнеш.
Тим, хто від злости у ближніх стріляє,
Ненависть власне коріння згризає,

То ж ради завтра бійцям з двох сторін
Снаряди любови і піт трудозмін
Шлю-посилаю, як миру уклін.
 
AgniДата: Понедельник, 02.02.2015, 23:12 | Сообщение # 26
Группа: Друзья Общины
Сообщений: 268
Замечания: 0%
Статус: Offline
* * *
Біблейський сюжет

Вона собою торгувала,
І втіх земних ціну пізнала,
Пізнала норови людей,
Що більше схожі на звірей.
Тому її й не дивувала
Юрба, що смерть їй прирікала.
Та в грудях мовчки щось кричало
Коли вона між них стояла
І кару страшную чекала.
Ось стисле серце прошептало:
"Це все. Останнії хвилини
Настали наші, Магдалино"...
А Він сказав: "Хто з вас безвинний,
Хай першим камінь в неї кине".
Юрба замовкла, почекала,
І потихеньку вся розтала.
Вона ж, не вірячи, стояла
Й сльозами спрагу гамувала...
І поки натовп не розтав
Він на піску щось малював.
Вона мовчала, Він мовчав,
Закінчив, озирнувся, встав.
"- То що, ніхто не став судити
Із тих, що прагнули убити?
- Ніхто. Лишився тільки Ти.
- То й я не буду. Можеш йти."
І ще сказав, щоб не грішила.
Вона мовчала і не сміла
Щось відповісти, тільки в грудях
Відстукотіло: "Більш не буду".

* * *
Діалог фарисея і Христа

- Покайтесь, сірі і убогі!
Бо ви нікчемні і малі.
- А я кажу, що ви є Боги,
Подоба Божа на землі
- Ти хто такий? Супроти Бога
Чого бунтуєш ти серця?
- Я не бунтую, а дорогу
Їм вказую лиш до Отця.
- На вигляд наш, та дивні речі
Говориш. Йдеш супроти нас.
З жерцями прагнеш ворожнечі?
Синедріон вже не указ?
Завіт отців забувся може?
Покайся, бо віддам суду.
- Я говорю веління Боже,
За нього я й на смерть піду.
Бо, істинно, якщо за правду
Життя положить будь-хто з нас,
Душа його за те назавжди
Дар вічний має в небесах.
- Безумець ти, лише священство
Високу волю може знать.
- До Бога шлях не в духовенстві,
У серці можна відшукать.
- То, кажеш, що жерців не треба?
- На світі різні є жерці.
Одні життя дають і небо,
А інші – пекло, світ мерців.
Хто грішний сам, судом лякає,
Правдивий в рай зве в небеса.
Що серце людське наповняє,
То те у неї на вустах.

* * *
Єдиний Бог. Єдиним світлом
Осяяне довкола все.
Усе живе різноманіття
З єдиним Серцем в ритмі б’є.
Один вогонь у всіх палає,
Хоч неповторний кожний прояв.
Вогонь любові всіх єднає.
Святих і грішних гріє кров він.
Любіть себе. Любіть родину.
Любіть і друзів, й ворогів.
Завіт такий усяк зустріне
В словах Великих Вчителів.
Бо всі релігії на світі,
Що на спасіння дані нам,
Єдиним Світлом обігріті,
І йдуть з одного Джерела.
На схід і захід котять води
Річки, що з однієй гори
Вниз послані спасать народи –
Це Вчення різної пори.
Учення західні і східні
Любові сила об’єдна.
Хоча на вигляд ніби різні,
Їх суть лишається одна.

* * *
Не розділяю, бо вважаю:
Вони - це ми. Єдине ціле.
І сам себе не убиваю,
Себе простить душа зуміла.
І полюбила....
Немає "їхніх" помилок,
Лиш шлях тернистий до зірок.

* * *
Вогонь любові

Яка то дивна річ – вогонь!
Від свічки можна запалити
Хоч сотню інших, і в долонь
Сто інших жар цей перелити.

А він горить собі, і знов
Готовий світу пломеніти.
Точнісінько така ж любов –
Вона струмить, щоб інших гріти.

Лишаючись сама у силі,
На все навкруг пошле привіти.
І крила сяють вогнекрилі,
В коштовні райдуги одіті.

* * *
Не по душі таке смирення,
Де кайся тільки і проси
Між похвалами чи прощення,
Чи скибку хліба й ковбаси.

Моє смирення – у труді
Розкрити грані духу в себе.
Не на колінах, в боротьбі,
В творінні досягнути неба.

Щоб тут ще, у земній утробі,
Що звем життям, сказать Ти міг:
«Творця по образу й подобі
Твій дух прокинувсь й переміг!»

* * *
Чому радіє росинка?
В ній сонця горить жаринка!
В ній хмарки й далекі зорі,
І небеса прозорі.
"Радість!" - гука їй вітер,
"Щастя!" - сміються квіти,
І все навкруги сміливо
Танцює й співає: "Диво!"


Сообщение отредактировал Agni - Понедельник, 02.02.2015, 23:19
 
МилаДата: Понедельник, 02.02.2015, 23:56 | Сообщение # 27
Группа: Админ Общины
Сообщений: 7503
Статус: Offline
Прикрепления: 0946167.gif(106.5 Kb)


Господь твой, живи!
 
AgniДата: Среда, 25.02.2015, 01:23 | Сообщение # 28
Группа: Друзья Общины
Сообщений: 268
Замечания: 0%
Статус: Offline
* * *
Тотчас, как Солнце опустилось,
С Востока, полным ликом рдея,
Сквозь тучи к звездам устремилась
Луна из сумрачной аллеи.
Куда спешишь неугомонно?
Родившись, Солнца убегаешь,
И, погуляв, вернуться склонна,
Когда до серпика истаешь.

* * *
З штурмом штурм – враги несут
Нам бодрой зоркости сосуд.

* * *
Кайло схопивши і лопату,
Я човп крізь лінь свою прокляту
У пошуках талантів злата,
Що їх вже встиг був закопати.
І лише зараз зрозумів,
Сам труд – коштовний камінь мій.

* * *
Закручен в тучи небосклон.
Дожди и снег без сожаленья
Метает под ноги циклон
Из зоны низкого давленья.

* * *
Сутінки шепочуть мишкам:
Обережно, сірі, тихо!
Встав хижацький птах із ліжка,
А як схопить, буде лихо!

* * *
Підняв голівку, спину втримав,
На ноги сп’явся, говорю.
Не зна здобутків низка впину,
Поки учусь – життям горю.
Хоч вір мені, хоч перевір:
Границі росту – безмір зір.
Багацько ще скарбів одвічних
Там, серед вимірів космічних,
Чекають слушної години,
Щоб стать здобутками людини,
І кожен творчий злет в житті
Наближує здобутки ці.

* * *
Коротким будет разговор –
Из совести почти в упор,
Сначала хлесткой розгой ляжет,
Потом убьет иль счистит сажу.
Пылать ли или в прах истлеть –
За выбор свой ты сам ответь.

* * *
Мохнатых мыслей атавизм
Нам прививаем с детства.
Хотели, строя коммунизм,
В землянках отсидеться.
И ныне те же хутора
Вгоняют страны в штопора.
 
AgniДата: Понедельник, 23.03.2015, 23:06 | Сообщение # 29
Группа: Друзья Общины
Сообщений: 268
Замечания: 0%
Статус: Offline
* * *

Світ старий палає, гине.
Бурі, катастрофи.
Що ж чекає Україну?
Поміркуєм трохи.

Від подій буремних гніту
Нам не відсидіться.
Рідний край – частина світу,
Не відгородиться.

Сила, що веде планету
І всіх нас – єдина.
А відтак усіх зачепить
Кожна хвиля-зміна.

Це – як жар хвороби рветься.
Гаряче усюди.
Тільки серце не здається,
Стукотить у грудях.

Лине кров в усі усюди,
Строгі в ній накази
Кожен орган к бою будять –
Відігнать проказу.

Низки змін все дужче й дужче,
У напрузі битви
Йде майбутнє неминуще,
Ріже світ, як бритва.

Просто й складно – Воля Вища
Світ будує кращий.
А врятує нас, чи знищить,
Рішення тут наше.

Ой, Україно-Вкраїно,
В єдність йдеш безмежну
Чи плекаєш, як пухлина,
Безвість незалежну?



* * *

Реінкарнація

Гине колос у зерні
Чи у путь мандрує?
Всіх світів скінченні дні,
Та життя вирує.

Зерна, люди і країни,
Раси і народи
В круговерть буття єдину
Знов і знов приходять.

Не востаннє живемо,
Нове поле буде!
Чим засіємо його?
Схаменімось, люди!

Не у смерті рід згасає –
Це було і буде, –
А як пустоцвіт втрачає,
Що палає в грудях.

Днини й часу не відомо,
То ж збираймо чашу
Вічних цінностей свідомо –
Це ж бо доля наша.
 
МилаДата: Вторник, 24.03.2015, 01:24 | Сообщение # 30
Группа: Админ Общины
Сообщений: 7503
Статус: Offline
Прикрепления: 3505472.gif(267.3 Kb)


Господь твой, живи!
 
Форум » ЛИТЕРАТУРНОЕ ТВОРЧЕСТВО » АНАТОЛИЙ ФИЛОЗОФ » ПОЭЗИЯ (Стихи - отличное выражение идей, мыслей и чувств)
  • Страница 3 из 8
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 7
  • 8
  • »
Поиск:

AGNI-YOGA TOPSITES